02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі — Закон). Реалізація цього Закону є важливою передумовою для забезпечення в державі обов’язкового обліку тепла та води, й ефективним інструментом для контролю за якісним запровадження заходів з енергозбереження та енергомодернізації в багатоквартирних будинках.
Цей Закон визначає засади забезпечення комерційного, у т.ч. розподільного, обліку послуг із постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.
Оскільки Закон нещодавно набрав чинності, розгляньмо низку основних питань, пов’язаних із його впровадженням.
Для чого потрібен облік теплової енергії та водопостачання?
Завдяки забезпеченню обліку тепла, гарячої та холодної води, споживачами сплачуватимуться кошти за фактично спожиті послуги, тобто лише за те, що ними було використано. Це дозволить не тільки об’єктивно здійснити розрахунок послуг, які спожито, та правильно визначити за них оплату, а й розпочати ефективний процес досягнення економії, в умовах постійного зростання цін на енергоресурси в державі.
Законом визначено два основні способи обліку теплової енергії та водопостачання:
-
За допомогою вузла комерційного обліку (для обліку всієї кількостітеплової енергії та водопостачання, які споживаються будівлями).
-
За допомогою вузла розподільного обліку (для індивідуального обліку споживання теплової енергії та водопостачання в будівлях, де налічуються два та більше споживачів).
Яким чином відбуватиметься процедура оснащення вузлами обліку будівель та приміщень?
У п. 2 р. IV Закону йдеться про те, що оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були обладнані такими вузлами обліку або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності Законом вийшли з ладу, зобов’язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк:
• теплової енергії — протягом року з дня набрання чинності Законом (тобто до 02 серпня 2018 року);
• гарячої та питної води для нежитлових будівель — протягом 1 року (до 02 серпня 2018 року), а для житлових будівель — протягом 2-х років із дня набрання чинності Законом (до 02 серпня 2019 року).
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону, заборонено приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг.
Для оснащення будівель вузлами обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за 2 місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір установити вузол комерційного обліку.
Для того щоб здійснити встановлення вузлів обліку та необхідного інженерного обладнання, повинна бути розроблена з дотриманням будівельних норм і правил технічна документація.
Таке встановлення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов й інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Водночас власник (співвласники) будівлі протягом 2-х місяців має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж про свою згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або запропонувати змінити такі умови чи здійснити самостійне обладнання будівлі вузлами комерційного обліку.
Якщо ж власник (співвласники) будівлі не здійснив такого повідомлення оператора або якщо повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих оператором умов встановлення вузла комерційного обліку чи про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, але не зробив цього протягом 4-х місяців із дня повідомлення оператором про намір установити вузли комерційного обліку — оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.
У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди чи створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях введення зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, у/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення й обслуговування такого вузла обліку (ч. 3 ст. 3 Закону).
Кому належатимуть вузли комерційного обліку?
Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону, вузли комерційного обліку належать на праві власності власнику (є спільною сумісною власністю співвласників) будівлі. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги й оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14 к.дн. із дня встановлення або дня отримання виконавцем й оператором звернення власника (співвласників).
Відповідальність за збереження та цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), у якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.
За чий рахунок установлюватимуть вузли комерційного обліку будівель і приміщень?
Витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання в такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги (ч. 6 ст. 3 Закону).
Власник (співвласники) будівлі, яка на день набрання чинності Законом була приєднана до зовнішніх інженерних мереж або яка приєднується до зовнішніх інженерних мереж, має право самостійно обладнати таку будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку. У такому разі внесок за встановлення вузла комерційного обліку таким споживачам не нараховується.
Виконавець послуг й оператор зовнішніх інженерних мереж не можуть перешкоджати власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку. На вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний самостійно встановити вузол комерційного обліку, придбаний ним за власний кошт.
Окрім цього, органи місцевого самоврядування, згідно із затвердженими відповідно до законодавства місцевими програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку.
На такі вузли обліку після їх установлення поширюється дія законодавства про спільне майно багатоквартирного будинку. Внесок за встановлення вузла комерційного обліку за таких умов споживачами не сплачується.(ч. 8 ст. 3 Закону).
Приєднання до зовнішніх інженерних мереж будівлі, яка не була приєднана до таких мереж, або відновлення приєднання після відключення оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг здійснює власник (співвласники) такої будівлі за власний рахунок.
Який розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку?
Розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку визначається окремо для кожної будівлі. Сплата внесків розстрочується на 5 років або на інший строк за згодою сторін.
Для будівлі, де налічуються 2 та більше споживачів, внески за встановлення вузлів комерційного обліку розподіляються пропорційно до кількості приміщень, які є самостійними об’єктами нерухомого майна. Під час нарахування внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку застосовується законодавство про соціальні нормативи користування комунальними послугами.
Як відбуватиметься оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях?
Оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами — розподілювачами теплової енергії й обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов й інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги (ч. 1 ст. 4 Закону).
За загальним правилом на власників (співвласників) приміщень у будівлі, у якій окремі приміщення є самостійними об’єктами нерухомого майна, Законом покладено обов’язок забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку, відповідно, теплової енергії, гарячої води, питної води.
При цьому встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів — розподілювачів теплової енергії у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від’єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання, не обов’язкове.
Також згідно із ч. 6 ст. 4 Закону не є обов’язковим установлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів — розподілювачів теплової енергії в приміщеннях (місцях) загального користування. У випадках коли технічно неможливо встановити вузли розподільного обліку теплової енергії, такі вузли також не встановлюються.
Органи місцевого самоврядування, згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення вузлами розподільного обліку теплової енергії чи приладами — розподілювачами теплової енергії в приміщеннях будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж.
Слід зазначити, що право власності на встановлені вузли розподільного обліку/прилади — розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не визначено законом або договором.
Яким чином відбуватиметься розрахунок за спожиту теплову енергію та водопостачання?
Рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги на підставі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Як було вище зазначено, Законом передбачено два види вузлів обліку теплової енергії, холодної та гарячої води.
-
вузол комерційного обліку (будинковий);
-
вузли розподільного обліку (квартирні).
За допомогою вузла комерційного обліку відбуватиметься вимірювання обсягу всієї теплової енергії/води, спожитої в будівлі. Такий обсяг споживання розподілятиметься між споживачами в будинку — за допомогою використання вузлів розподільного обліку, приладів — розподілювачів теплової енергії.
У разі якщо жодне приміщення в будівлі не оснащене вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої в будівлі, відповідно, гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Детальніше розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами залежно від різних ситуацій визначений у ст. 10 Закону. Однак слід зауважити, що Закон майже виключає ситуації, коли споживачі змушені будуть оплачувати не лише свої спожиті послуги, а й послуги свого сусіда.
Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця.
Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу чи за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Андрій Бурий,
юрист, ГО «Ресурсний центр для ОСББ» (м. Львів)
02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі — Закон). Реалізація цього Закону є важливою передумовою для забезпечення в державі обов’язкового обліку тепла та води, й ефективним інструментом для контролю за якісним запровадження заходів з енергозбереження та енергомодернізації в багатоквартирних будинках.
Цей Закон визначає засади забезпечення комерційного, у т.ч. розподільного, обліку послуг із постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.
Оскільки Закон нещодавно набрав чинності, розгляньмо низку основних питань, пов’язаних із його впровадженням.
Для чого потрібен облік теплової енергії та водопостачання?
Завдяки забезпеченню обліку тепла, гарячої та холодної води, споживачами сплачуватимуться кошти за фактично спожиті послуги, тобто лише за те, що ними було використано. Це дозволить не тільки об’єктивно здійснити розрахунок послуг, які спожито, та правильно визначити за них оплату, а й розпочати ефективний процес досягнення економії, в умовах постійного зростання цін на енергоресурси в державі.
Законом визначено два основні способи обліку теплової енергії та водопостачання:
- За допомогою вузла комерційного обліку (для обліку всієї кількостітеплової енергії та водопостачання, які споживаються будівлями).
- За допомогою вузла розподільного обліку (для індивідуального обліку споживання теплової енергії та водопостачання в будівлях, де налічуються два та більше споживачів).
Яким чином відбуватиметься процедура оснащення вузлами обліку будівель та приміщень?
У п. 2 р. IV Закону йдеться про те, що оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були обладнані такими вузлами обліку або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності Законом вийшли з ладу, зобов’язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк:
• теплової енергії — протягом року з дня набрання чинності Законом (тобто до 02 серпня 2018 року);
• гарячої та питної води для нежитлових будівель — протягом 1 року (до 02 серпня 2018 року), а для житлових будівель — протягом 2-х років із дня набрання чинності Законом (до 02 серпня 2019 року).
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону, заборонено приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг.
Для оснащення будівель вузлами обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за 2 місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір установити вузол комерційного обліку.
Для того щоб здійснити встановлення вузлів обліку та необхідного інженерного обладнання, повинна бути розроблена з дотриманням будівельних норм і правил технічна документація.
Таке встановлення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов й інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Водночас власник (співвласники) будівлі протягом 2-х місяців має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж про свою згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або запропонувати змінити такі умови чи здійснити самостійне обладнання будівлі вузлами комерційного обліку.
Якщо ж власник (співвласники) будівлі не здійснив такого повідомлення оператора або якщо повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих оператором умов встановлення вузла комерційного обліку чи про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, але не зробив цього протягом 4-х місяців із дня повідомлення оператором про намір установити вузли комерційного обліку — оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.
У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди чи створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях введення зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, у/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення й обслуговування такого вузла обліку (ч. 3 ст. 3 Закону).
Кому належатимуть вузли комерційного обліку?
Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону, вузли комерційного обліку належать на праві власності власнику (є спільною сумісною власністю співвласників) будівлі. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги й оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14 к.дн. із дня встановлення або дня отримання виконавцем й оператором звернення власника (співвласників).
Відповідальність за збереження та цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), у якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.
За чий рахунок установлюватимуть вузли комерційного обліку будівель і приміщень?
Витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання в такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги (ч. 6 ст. 3 Закону).
Власник (співвласники) будівлі, яка на день набрання чинності Законом була приєднана до зовнішніх інженерних мереж або яка приєднується до зовнішніх інженерних мереж, має право самостійно обладнати таку будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку. У такому разі внесок за встановлення вузла комерційного обліку таким споживачам не нараховується.
Виконавець послуг й оператор зовнішніх інженерних мереж не можуть перешкоджати власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку. На вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний самостійно встановити вузол комерційного обліку, придбаний ним за власний кошт.
Окрім цього, органи місцевого самоврядування, згідно із затвердженими відповідно до законодавства місцевими програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку.
На такі вузли обліку після їх установлення поширюється дія законодавства про спільне майно багатоквартирного будинку. Внесок за встановлення вузла комерційного обліку за таких умов споживачами не сплачується.(ч. 8 ст. 3 Закону).
Приєднання до зовнішніх інженерних мереж будівлі, яка не була приєднана до таких мереж, або відновлення приєднання після відключення оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг здійснює власник (співвласники) такої будівлі за власний рахунок.
Який розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку?
Розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку визначається окремо для кожної будівлі. Сплата внесків розстрочується на 5 років або на інший строк за згодою сторін.
Для будівлі, де налічуються 2 та більше споживачів, внески за встановлення вузлів комерційного обліку розподіляються пропорційно до кількості приміщень, які є самостійними об’єктами нерухомого майна. Під час нарахування внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку застосовується законодавство про соціальні нормативи користування комунальними послугами.
Як відбуватиметься оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях?
Оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами — розподілювачами теплової енергії й обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов й інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги (ч. 1 ст. 4 Закону).
За загальним правилом на власників (співвласників) приміщень у будівлі, у якій окремі приміщення є самостійними об’єктами нерухомого майна, Законом покладено обов’язок забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку, відповідно, теплової енергії, гарячої води, питної води.
При цьому встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів — розподілювачів теплової енергії у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від’єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання, не обов’язкове.
Також згідно із ч. 6 ст. 4 Закону не є обов’язковим установлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів — розподілювачів теплової енергії в приміщеннях (місцях) загального користування. У випадках коли технічно неможливо встановити вузли розподільного обліку теплової енергії, такі вузли також не встановлюються.
Органи місцевого самоврядування, згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення вузлами розподільного обліку теплової енергії чи приладами — розподілювачами теплової енергії в приміщеннях будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж.
Слід зазначити, що право власності на встановлені вузли розподільного обліку/прилади — розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не визначено законом або договором.
Яким чином відбуватиметься розрахунок за спожиту теплову енергію та водопостачання?
Рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги на підставі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Як було вище зазначено, Законом передбачено два види вузлів обліку теплової енергії, холодної та гарячої води.
- вузол комерційного обліку (будинковий);
- вузли розподільного обліку (квартирні).
За допомогою вузла комерційного обліку відбуватиметься вимірювання обсягу всієї теплової енергії/води, спожитої в будівлі. Такий обсяг споживання розподілятиметься між споживачами в будинку — за допомогою використання вузлів розподільного обліку, приладів — розподілювачів теплової енергії.
У разі якщо жодне приміщення в будівлі не оснащене вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої в будівлі, відповідно, гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Детальніше розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами залежно від різних ситуацій визначений у ст. 10 Закону. Однак слід зауважити, що Закон майже виключає ситуації, коли споживачі змушені будуть оплачувати не лише свої спожиті послуги, а й послуги свого сусіда.
Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця.
Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу чи за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Андрій Бурий,
юрист, ГО «Ресурсний центр для ОСББ» (м. Львів)
